Жовтий. Історія кольору. Автор Мішель Пастуро

Історія золота: становлення жовтого кольору від античності до сьогодення

Жовтий — м’який, приємний і радісний колір. Однак, опинившись у тіні, він миттю втрачає принадність, а найменша домішка робить його брудним, сумним, потворним і банальним.

Ґете

Художньо обрамлена й історично доведена одіссея жовтого кольору французького медієвіста Мішеля Пастуро описує тернистий шлях, який вдалося подолати всім відтінкам жовтого, щоб заполонити світ людини. Від перших натільних малюнків теплого кольору вохри до скромного місця у повсякденному житті Європи на межі XIX століття і безколірного існування в сучасності. Мандруючи Європою, Східною Азією, Індією, Африкою і Південною Америкою, жовтий став частиною мистецтва, релігії, моди, літератури й науки і водночас залишився найменш визнаним. Сучасна Європа не надає йому особливого значення, але так було не завжди. Увесь спектр його відтінків — від світлих і теплих до темних і сірчаних — гармонійно лягає на історію людства. Священний символізм часів античності й демонічний відтінок фальшивомонетників, лицарів, Юди й Люцифера. Імператорський колір Стародавнього Китаю й індійський символ щастя. Жовтий скрізь, і Пастуро висвітлює багатство його захопливих образів із вправністю митця.

Чому варто прочитати книжку«Жовтий. Історія кольору»?

• Наповнена мистецтвом, артефактами і доказами важливої ролі жовтого кольору у світовій історії.
• Історія матеріальної культури крізь спектр кольору — від золота і сонця до мантії Юди — символу, який заплямував єврейський народ.
• Одна із серії подарункових видань Лабораторії про історію кольору від історика-медієвіста Мішеля Пастуро.

Про автора

Мішель Пастуро — професор середньовічної історії, експерт із західної символіки, історик-медієвіст, геральдист, автор всесвітньовідомої серії книг про кольори. 

Академік Міжнародної академії геральдики та віцепрезидент Французького геральдичного товариства (Société française d'héraldique). З 1983 року очолює кафедру історії західного символізму (Chaire d'histoire de la symbolique occidentale) і є директором досліджень у Практичній школі вищих досліджень Сорбонни. Здобув почесний ступінь доктора Лозаннського університету в 1996 році. Має багато публікацій на тему історії кольорів, тварин, символів і лицарів Круглого столу. Пише про емблеми, геральдику, сигілографію і нумізматику.